nendro.txt

ДОДРУБЧЕН ДЖІГМЕ ТРІНЛЕЙ ОЗЕР (1745—1821)
ЛОНГЧЕН НІНГТІК НЬОНДРО

ЗМІСТ

[0]. ПРОЛОГ
[1]. ЗАКЛИК
[2]. ЧОТИРИ ДУМКИ
[3]. ПРИХИСТОК
[4]. БОДХІЧІТТА
[5]. ВАДЖРАСАТТВА
[6]. МАНДАЛА
[7]. ЧОД
[8]. ГУРУ ЙОГА
[9]. МОЛИТВИ
[10]. ЧОТИРИ ПОСВЯТИ
[11]. ЕПІЛОГ

Просвітлений із самого початку,
Не зупиняєшся приймати форми,
Щоб приручити кожного у власний спосіб.
Хоч тебе бачать як феномени, що виникли від дива,
Насправді ти є вільний до останньої краплини
Від скандх та почуттів, від елементів й ланцюгів чіплянь.
Хоч ти з’явився у людському тілі,
Насправді ти Будда, і сяєш ти на ділі
Безліччю променів всевідання і щастя.
Не тільки в цім житті, але й назавше
Приймаю в тобі пристань, святе Кх'єнце Озер.
Рясним благословенням сповни мене тепер!

Тут представлена практика Лонгчен Нінгтік Ньондро.

[0] ПРОЛОГ

[0.1] БЛАГОСЛОВІННЯ МОВЛЕННЯ

Вогонь, народжений зі складу Рам, випалює язик,
І виникає трьохкінечна ваджра як червоний лик.
Санскритського голосні і приголосні, мантрою окутані,
Взаємозв’язного Походження - Сутності здобутої.
Ось зі складів, подібних до перлового намиста,
Виходить світло радості і райдуга барвиста,
Що здійснює приношення Буддам і Бодхісаттвам,
Й завжди вертається назад як вірне клятвам,
І тьмяність очища, і здобува оздоблення
Благословіння й сидхи ваджрного мовлення.

[1] ЗАКЛИК

Я знаю, вчитель знає, вчитель знає, вчитель знає мене!

Із квітучого лотоса віри у серці моїм назавжди,
Славний лама, притулок єдиний, будь ласка, знайди.
Я страждаю від клеш і своєї недоброї карми.
Захисти же мене від неблагополучних обставин.
Будь прикрасою чакри Блаженства Великого в моїй короні,
Дай свідомість й уважність, молю, моїй долі.

[2] ЧОТИРИ ДУМКИ, ЩО ВІДВОЛІКАЮТЬ ВІД САМСАРИ

[2.1] СВОБОДИ ТА ПЕРЕВАГИ ЛЮДСЬКОГО НАРОДЖЕННЯ

[2.1.1] ВІСІМ СВОБОД

Родитися в аду, голодним духом чи твариною,
Серед богів вічноживих чи дикою людиною,
У світі, куди Будда не прийшов, родитись слабоумним -
Я вільних від цих станів восьми неблагоумних,
Немає там нагоди вірить в карму
Й практикувати Дхарму.

[2.1.2] П'ЯТЬ ВЛАСНИХ ДАРІВ І П'ЯТЬ ДАРІВ ОТОЧЕННЯ

Народження людиною, повнота власних органів чуття,
В країні серединній, достойний спосіб власного життя,
У Вчення тверда віра - це п'ять твоїх дарів.
Поява Будди, Дхарми проповідь та існування Вчення,
Духовного Святого Друга підтримка і наслідування Вчення -
Це п'ять оточення дарів.

Дарами володію, та, загубив їх з власної вини
Через обставини неясні, відправився у інші народження й світи.
Всезнаючий Гуру, зверни мої думки до Дхарми.
Всезнаючий Владико, на низький путь не дай піти у найми.
Ти Вчитель нероздільний, пам`ятай про мене!

[2.1.3] ТРУДНІСТЬ ЗДОБУТТЯ

Якщо не скористаюся своїми перевагами й здобутками - 
Не зможу я знайти опору для досягнення свободи у майбутньому. 
Розтративши заслуги всі щасливого народження і благих днів, 
По смерті я блукатиму в дурних народженнях приземлених світів. 

Не розрізню чесноти й нечесноти, звучання чисте Дхарми не почую,
Духовного я Друга не зустріну, о, як жахливо я усе зруйную!
Народження людське - це винятковість. Та, живучи серед людей пітьми, 
Багато їх погрозою в нечеснотах, і рідко хто за Дхармою живе, як вдень зірки.
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико, 
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.1.4] ВІСІМ НЕПЕРЕДБАЧУВАНИХ ОБСТАВИН

Хоч я прибув на найцінніший острів, народження людини, 
В досягненні свободи хиткий розум не дійде й середини.
Під владою умов і п'яти ядів, що тиснуть перешкодами, 
Відволікають лінню й неблагою кармою, як раб під кодами,
Зі страху Дхарму вчу, вдаю, що практикую, невігластво - 
Обставин вісім роблять Дхарми практику без сенсу, некрасивою. 
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико, 
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.1.5] ВІСІМ НЕСУМІСНИХ З ДХАРМОЮ ОБСТАВИН

Слабке відречення, неусвідомлення твердої віри цінності,
Прив'язаність до світу марна, схильність до розпусти і невірності,
Неблагочесна насолода та шкідливі дії через край,
Відсутність інтересу та порушення обітів і самай, -
Це вісім станів розуму, що несумісні з Дхармою, як лід у спеці.
Коли вони приходять - Дхарми практика моя у небезпеці!
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико,
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.2] НЕПОСТІЙНІСТЬ ЖИТТЯ

Тепер я сповнений стражданнями й хворобами сповна,
Але під владу інших не потрапив я, подібно до раба.
Тому коли я, маючи предосконалий успіх незалежності,
Людське життя розтрачу через лінь без цілі із необережності,
Коли скарби прийдеться залишити і близьких, рідню, коханих,
Коли це випещене тіло переселиться з землі жаданих
В пустинне місце для розшматування лисам, стерв'ятникам, собакам,
Тоді в бардо вже не залишиться нічого, окрім страху й жаху.
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико,
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.3] ЗАКОН ПРИЧИНИ І НАСЛІДКУ БЕЗПОМИЛКОВИЙ

Наслідки благочесних і неблагочесних дій
Завжди ідуть за мною, як бджолиний рій.

[2.4] НЕДОЛІКИ САМСАРИ

[2.4.1] СТРАЖДАННЯ У ГАРЯЧИХ АДАХ

Якщо вже народжуся я лихим створінням адів,
Обезголовлений і зранений я буду на поверхні лави,
Розсічений пилою і роздроблений гарячим молотом,
Зі страху буду вити, оточений залізним мороком,
Пронизаний гарячим списом, зварений у лаві,
Спалений полум'ям, пізнаю я весь жах восьми гарячих адів.

[2.4.2] СТРАЖДАННЯ В ХОЛОДНИХ АДАХ

Там, на гірських вершинах, біля обривів льодяних,
Посеред місць страшних, де заметіль та білий сніг,
Моє преніжне тіло стрічає вітер, що не стих,
Його у гнійні язви й рани трансформує гріх.
То безперервний плач, стражденний крик людини,
Котру в немислимих стражданнях покидають сили.
Глибоко дихаю, сціпивши зуби до кісток.
Плоть тлі заживо, не даючи піти, хоча до смерті крок.
Пізнати відчай весь восьми холодних вдів то урок.

[2.4.3] СТРАЖДАННЯ В ПРОМІЖНИХ АДАХ

Стрічками розрізано ступні в Рівнині із Лез,
У Лісі Мечів наше тіло шматують ножами,
Затягує Яма Вугілля, Болото Трупарні без меж, -
Ось Адів Проміжних страждання трапляються з нами.

[2.4.4] СТРАЖДАННЯ В НЕВИЗНАЧЕНИХ АДАХ

Дверми, колонами, мотузками та піччю - чим завгодно я стаю,
Й мінливого я аду рабство пізнаю.
Причиною народження у вісімнадцяти адах
Є сильний гнів і ненависть моя, це жах.
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико,
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.4.5] СТРАЖДАННЯ У СВІТІ ГОЛОДНИХ ДУХІВ

У темряві й безодні, де про комфорт і воду не чули й поготів,
Там прети не знаходять питво і їжу впродовж довгих місяців й років.
Тіла настільки виснажені в них, що навіть не стоять.
Вони страждають від трьох видів забруднень і заклять.
Подібне переродження - це жадібності результат.

[2.4.6] СТРАЖДАННЯ У СВІТІ ТВАРИН

В постійнім страсі, що тебе хтось з'їсть, утомлені від рабства,
Не знаючи, що прийняти, а що відкинути, де знак шаманства,
Тварини, зв'язані стражданням нескінченним, суть якого - вперта тупість.
Коли я потрапляють в темряву невідання - безвихідь бачу, глухість.
Всезнаючий Гуру, зверни думки мої до Дхарми, Всезнаючий Владико,
Не дай зійти на путь низький, мій Нероздільний Милосердний Вчитель!

[2.4.7] ОСМИСЛЕННЯ ВЛАСНИХ ПОМИЛОК

ТРИ КОЛІСНИЦІ

Хоч я ступив на Дхарми путь, та помилок не зрікся я, між іншим.
Хоч увійшов у браму Махаяни, не маю наміру творити благо іншим.
Посвячення чотири я отримав, але не практикую всі стадії зародження й завершення.
О Вчителю, звільни мене від цього помилкового шляху збезчещення!

СВІТОГЛЯД, МЕДИТАЦІЯ ТА ПОВЕДІНКА

Світогляд я не втілив у життя, веду себе як Йогин Мудрості Безумної.
Без стійкості та медитації собі я дозволя застигнути в концепціях та грі ума.
Хоч поведінка моя помилкова, та про себе не маю думки я осудної.
О Вчителю, звільни мене від впертості й високомірності, байдужості і зла!

ВІДВОЛІКАННЯ ВІД СПРАВЖНЬОГО ЖИТТЯ

Померти можу завтра, але чіпляюсь за житла й багатства чари.
Хоч я немолодий, але позбавлений розчарування й зречення Самсари.
Пізнавши краплю Дхарми, я хвастаюсь усім в своїй ученості.
О Вчителю, звільни мене же від подібної обмеженості!

ВІСІМ СВІТСЬКИХ КЛОПОТІВ

Хоч небезпекам піддаюсь, та Дхарму я шукаю,
Місця для спілкування із людьми паломництвом вважаю.
В ретриті я, свідомість - посох, не розмина півкулю ліву.
Хвалюся спокоєм, але не вільний я від жадібності й гніву.
О Вчителю, від восьми цілей світських мене ти захисти!
Зі сну глибокого невігластва мене ти пробуди!
Із цього темного самозаточення мене звільни!

[3] ПАМʼЯТУВАННЯ ПРИТУЛКУ

У Трьох Дорогоцінностях, в їх сутностях сугатах,
У Трьох Коріннях: Гуру, Дева і Дакіні,
В Вітрах, в Каналах, в Сферах, в їх природі Бодхічітті,
У Мудрості Природи Пустоти (природа розуму мого),
У Мудрості Присутньої тут Світлоносності (природа мовлення мого),
У Мудрості Всепроникаючого Милосердя (природа мого тіла),
Приймаю я притулок аж до досягнення сутності просвітленої мудрості!

[4] ОНОВЛЕННЯ ПРОСВІТЛЕНОГО ОСМИСЛЕНОГО НАМІРУ

Істоти зачаровані, за ілюзорними процесами, як відблиск місяця в воді,
Які блукають безкінечно серед гріхів самсари у омані та пітьмі!
Щоб відпочили ви у власнім просторі сам'усвідомлення,
Любов безмежну активую вже, і милосердя, й задоволення,
І рівність розуму пробудженого, серце Ботхічітти, в самопізнанні!

[5] ОЧИЩЕННЯ ВАДЖРАСАТТВИ

О, я у звичній формі, ось на моїй голові
У центрі квітки лотоса на місяця дузі
Переображується Хум в Гуру, у Ваджрасаттву.
І, давши білій сяючій Самбогакаї клятву,
В обіймах із дружиною тримає ваджру і дзвінок.
Прошу про захист і очищення від неблагих думок!
Зізнаюся в гріхах з глибоким покаянням,
Не повторю їх знов навіть під страхом смерті й катування!
На місяця дузі у центрі твого серця,
Склад Хум, оточений мантрою, ніжно в'ється.
Із місця заклику й мантри читання в благоденстві,
Де, як в раю, злилось подружжя в насолоді та блаженстві,
Хмарина там амріти-бодхічітти сходить,
Подібно до потоку камфори, всіх водить.
Прошу, моє та трьох світів істот
Недобре мислення і карму очисти з нечистот.
Це - джерело страждань, хвороб і негативу.
Злі впливи і затьмарення очисти до краплини!

Захиснику! Через невігластво моє за край
Пішов я на порушення моїх самай.
Патроне Ламо, будь моїм притулком і щитом!
Мандал Владико, Ваджрадхара, царю всіх істот,
І Втілення Великого ти Співчуття,
В тобі однім Пристанище приймаю я.

Переклад: Намкай Лхамо
Редактор: Намдак Тонпа